У Підгірцях вже другий рік поспіль відбулося свято короля осіннього столу- "Свято гарбуза"
Про те, що гарбуз – король осіннього столу, знала ще з дитинства. Але скільки страв можна з нього приготувати, побачила на Святі гарбуза, яке у День захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці організувало Громадське об’єднання “Центр розвитку Краю” у селі Підгірці, що на Стрийщині.
Ще задовго до святкування було оголошено конкурс на найбільший гарбуз. Господарі з навколишніх сіл привозили на подвір’я перед пам’яткою архітектури ХVІІІ століття “Підгорецький палац Яблоновських-Бруницьких” не лише найбільші за розмірами і найважчі гарбузяки, а й незвичні витвори природи. Гарбузи “займали” місця на почесних п’єдесталах вздовж стежки до палацу, а ті, над якими пожартувала природа, вішали на гілках єдиного в Україні платані, що складається з п’яти стовбурів і має в діаметрі понад два метри з гаком.
Та, мабуть, найбільше чекали Свята гарбуза, яке у Підгірцях проводили вдруге, учні спецшколи-інтернату для дітей з вадами зору. На противагу американській традиції Гелловіну вчителі і вихователі проводили з дітьми майстер-класи з метою розвитку творчих здібностей, естетичних смаків учнів, поваги до традицій свого народу.
— Наші вихованці – трудолюбиві і талановиті, – розповіла журналісту “ВЗ” завуч з виховної роботи Леся Вовщук. – Спочатку ми організували конкурс у школі. А вже найкращими роботами хвалимося перед гостями свята. Інші учні школи готували концертну програму, щоб таланти продемонстрували наші співаки, читці віршів і танцюристи.
Поки діти розкладали свої гарбузові композиції на столах перед палацом, солдати зі Стрийської військової частини розкочегарювали польову кухню. Правда, готували у ній не гарбузову кашу, а перлову. Я не є шанувальницею каш, але вирішила скуштувати перловку, приготовлену солдатами. Смакота – словами не передати! Хотіла добавки, але соромилася попросити – а ну ж комусь не вистачить…
Хто любить страви з гарбуза, мав можливість поласувати гарбузовими дерунами. Господині пропонували навіть сирник, перекладений варенням з гарбуза. Ну, а про те, що каву можна зварити не лише з кавових зерен, а й з гарбуза, – довідалася вперше!
Святкування тривало до глибокого вечора. Зі сцени, встановленої у парку перед палацом, ще довго лунали пісні, а поруч відбувалися лицарські бої. А у самому палаці, який, нарешті, знайшов свого господаря, гості могли взяти участь у майстер-класі з відливання шоколаду, ознайомитися з виставкою старовинної цегли історика Олександра Волкова, а також побачити виставку робіт учнів Стрийського вищого художнього училища.
А тим часом організатори шукали гарбуза-переможця. Перше місце і премію 500 гривень за найбільший осінній овоч, що заважив 33 кілограми, отримав пан Степан (прізвища не хотів називати. – Г. Я.) з рибгоспу. Наймолодший господар, 17-річний Тарас Стефук, гарбуз якого виявився легшим на два кілограми від переможця, посів другу сходинку п’єдесталу і отримав премію 300 гривень. За третє місце господиня Ярослава Левкович отримала 200 гривень. Її гарбуз заважив лише 24 кілограми…
Джерело: Високий замок online —http://wz.lviv.ua/photo/185095-pered-palatsom-brunytskykh-vyshykuvalasia-armiia-harbuziv