Робота вчителя – логопеда у нашій школі включає в себе такі розділи, як групові і індивідуальні заняття, логопедизацію навчального процесу і режимних моментів. Співпрацю із вчителями, вихователями і батьками. Все це сприяє формування фонетично і граматично правильного мовлення учнів,їх мислення надає допомогу у навчанні грамоти, у підвищенні якості уроків читання, письма, української мови і попереджує невстигання з цих предметів у певної групи дітей.
Зміст роботи включає в себе:
- Розвиток психічних функцій;
- Формування навчальних навичок;
- Розвиток моторики;
- Розвиток просторових уявлень, словесне позначення просторових відношень
- Розвиток загальних мовленнєвих навичок і мовленнєвого слуху.
- Розвиток слухового сприймання.
Важливим моментом в організації роботи вчителя є проведення обстеження, яке проводимо на початку навчального року. Згідно цього обстеження планується зміст навчального плану, де враховується зміст шкільної програми з української мови.
У дітей початкових класів спостерігається неправильна вимова звуків, різні відхилення у проявах мономорфної або поліморної дислалії, а саме дитина замінює один звук іншим, спотворює звук (міжзубна, бокова вимова свистячих або шиплячих, гортанне «р»), нестійка вимова окремих звуків. В одних випадках дитина вимовляє звук правильно, а в інших – спотворено. Такі діти потребують особливої уваги під час обстеження, а також у процесі логопедичних занять.
Є діти з невидимою, на перший погляд, патологією мовлення, тому вони потребують більш детальнішого обстеження, для надання їм колекційної допомоги. На заняттях логопед вивчає вимову кожного звука, виявляє вміння дитини вимовляти його ізольовано, в словах і використання в самостійному мовленні. Особливу увагу звертає на те, чи не плутає дитина в самостійному мовленні фонеми, подібні за артикуляцією чи звучанням (с-з, с-ш, з-ж,ж-ш). Якщо ці порушення є у дитини досліджується стан слухової уваги, словник і граматичну будову мовлення.
Для подолання цих недоліків з учнями молодших класів здійснюємо:
- Постановку звуків;
- Вироблення правильної артикуляції в складах;
- Автоматизація звуків в словах, зв`язному мовленні;
- Диференціацію звуків;
- Складання речень з деформованого тексту;
- Доповнення речень потрібними за змістом словами;
- Складання оповідання з деформованого тексту;
- Складання оповідання за поданим початком;
- Опис за малюнком і планом;
- Складання оповідання за малюнком і запитаннями;
- Складання оповідання за малюнком;
- Складання оповідання за серією малюнків.
Основні напрямки роботи у середній ланці:
- Корекція недоліків сформованості граматичного ладу мовлення на основі збагачення чуттєвого та життєвого досвіду;
- Розвиток мовленнєвого слуху;
- Збагачення активного словника;
- Розвиток зв`язного мовлення;
Систематично проводиться робота над розвитком інтонаційного слуху. Учні вчаться правильно відтворювати інтонацію розповідних, питальних, спонукальних речень.
З цією метою використовується:
- Власний приклад читання вчителем;
- Прочитай так, як читає (найкращий учень);
- Прочитай так, щоб тебе уважно слухали.
Проводиться робота над формуванням навичок граматичного письма.
З цією метою проводяться навчальні, словникові, малюнкові диктанти.
Поширеною вправою при вдосконаленні орфографічних навичок є списування.
Найважливішим завданням для вчителя є формування зв`язного мовлення. Через порушення зору у мовленні учнів має місце невідповідність між словом і образом, а це збіднює емоційну насиченість мовлення.
З метою розвитку зв`язного мовлення проводиться словникова робота. Учні з`ясовують лексичне значення слова, добирають синоніми, використовують нові слова залежно від ситуації спілкування.
Важливим засобом збагачення словника дітей з порушенням зору є заучування віршів, прозових уривків напам`ять.