Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних із мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Одним із ефективних засобів формування активної життєвої позиції дітей із порушеннями зору є естетичне виховання, що збагачує їхні художньо-естетичні знання, розширює світогляд, формує емоційну сприйнятливість, розвиває образне мислення, творчу уяву, дає змогу отримувати чуттєво-естетичну насолоду. Естетичне виховання об’єднує загально-естетичні та корекційні цілі, спрямовані на розв’язання комплексу завдань: розвиток і збагачення естетичних уявлень за допомогою взаємодії з різними видами мистецтва, суспільних і міжособистісних взаємостосунків; формування художньо-естетичних і творчих здібностей, що сприяють подоланню негативних наслідків порушень зору в емоційній сфері, успішній соціально-психологічній реабілітації та відіграють важливу роль у розвитку полісенсорного сприймання.

Естетичне виховання передбачає вирішення таких завдань:

  • формування почуття прекрасного;
  • виховання любові до природи та навколишньої краси;
  • виховання стійких оцінних критеріїв до творів мистецтва;
  • оволодіння знаннями та вміннями творити прекрасне в житті.

В естетичному вихованні учнів нашої школи  використовують різні джерела:

  • твори образотворчого мистецтва, уроки малювання, трудового навчання. Під час розглядання картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери. У школі викладається предмет «Художня культура» (вчитель Стасів М.М.), на якому школярі знайомляться з видами, напрямками мистецтва. Уроки малювання також сприяють розвитку естетичних смаків, формують почуття прекрасного, а також сприяють корекції вторинних відхилень у дітей з вадами. Учні беруть участь у тематичних виставках малюнків до Свята Миколая, Пасхи, природи рідного краю, річниць Голодомору, Чорнобильської аварії та ін. Малювання або виготовлення з пластиліну чи інших матеріалів побаченого є кінцевим результатом екскурсій, практичних робіт на місцевості, що дає можливість педагогу оцінити точність, конкретизацію понять і уявлень учнів. Вироби на уроках трудового навчання також є проявом естетичних смаків, уподобань дітей;

  • музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку. Уроки музики, співів, позакласна робота цього напрямку відіграють виняткову роль в естетичному вихованні школярів. Учні не лише здобувають певні теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають відповідних практичних умінь та навичок, розвивають свої мистецькі здібності;

​​​​​​​

  • театр, кіно, телебачення, естраду, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю);
  •  поведінку і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій;

​​​​​​​

  • природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ у живій і неживій природі;
  • факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями;
  • оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, спальнях). Учні своїми руками створили  хатину-музей народознавства, альпійську гірку на подвір’ї школи, підтримують порядок у спальнях, класах;
  • заняття з психологом сприяють естетичному вихованню, а також сприяють корекції емоційно-вольової сфери учнів.

​​​​​​​

 На уроках природничо-математичних дисциплін відкриваються великі можливості використання краси природи, формування бережливого ставлення до неї. Краса фізики і математики – в логічній чіткості наукових побудов і доведень, чіткості їх структури. Певне виховне значення має як естетика праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навички, набуті в процесі праці, що дають змогу особистості творчо проявити себе. На уроках фізичного виховання учні вчаться красиво і правильно триматися й ходити.

На розв'язання завдань естетичного виховання спрямована також позакласна виховна робота. Крім бесід, лекцій, диспутів, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей на естетичну тематику, цінною в естетичному вихованні є участь школярів у діяльності шкільних клубів любителів мистецтв, гуртках художньої самодіяльності, літературних об'єднаннях, музичних ансамблях і шкільних театрах.

Використовуючи мистецтво як основний чинник естетичного виховання, педагог враховує вікові особливості школярів: відкритість учнів початкової школи до сприймання художніх творів, їхню емоційну мобільність та готовність із насолодою виконувати творчі завдання; концентрацію підлітків на пізнанні свого внутрішнього світу, а отже, використанні мистецтва як засобу духовного становлення, що проходить шлях від почуттєвого сприймання до осмислених естетичний дій; усвідомлення старшокласниками (вік, коли почуття набувають якісно нового характеру, переживання стають змістовнішими і доволі глибоко впливають на емоційне сприйняття життя) того факту, що мистецтво безпосередньо пов'язане з життям народу, його культурою.