В умовах реформування системи освіти і виховання школярів велике значення набувають питання створення передумов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно-орієнтовані педагогічні технології, гуманізації та гуманітаризації освіти. В світлі цих питань великого значення набуває варіативність освітньої системи, її спрямованість на визначення різних шляхів реалізації єдиних цілей та завдань шкільної фізичної культури, застосування різних педагогічних систем педагогічних технологій.

        Ритміка як система фізичних вправ під музичний супровід поєднує в собі фізичне та духовне на підставі гармонійного розвитку душі та тіла, виховує почуття ритму, виразність та красу рухів. На уроках ритміки особливу роль мають співвідношення фізичних та інтелектуальних можливостей дитини, взаємозв'язок поміж часом, та просторовим оточенням, в яких проходить діяльність школяра. За допомогою ритмічних занять особистість школяра формується цілісно та гармонійно. Перевтілення дітей у різні музично рухові образи дозволяє розкрити їх індивідуальність, творчі можливості, а також цілеспрямовано впливати на емоційно-чуттєву сферу. При цьому уроки ритміки виступають засобом зняття нервової напруги дітей, нейтралізації стресів та депресій, впливають на стан здоров'я школярів. Велике значення уроків ритміки пов'язується з цілеспрямованим ритмічним розвитком школярів, який є основою всіх життєвих процесів.

       Заняття ритмікою допомагають дітям засвоїти основні музично-теоретичні поняття, розвивають музичний слух і пам'ять, відчуття ритму, активізують сприйняття музики. В процесі запам'ятовування нових ритмічних рухів, формується художній смак дітей, розвиваються їх творчі здібності та почуття прекрасного. Разом із цим, ритмічні вправи служать завданням фізичного виховання. Вони вдосконалюють рухові навички, виробляють уміння керувати своїм тілом, зміцнюють м'язи, позитивно впливають на роботу органів дихання та кровообігу.

         Музично-ритмічні заняття мають також педагогічне значення. Виконання учнями групових вправ під музику вимагає єдиних зусиль класу, свідомості і активності, творчого ставлення до справи, сприяють формуванню колективних якостей особистості. Заняття ритмікою підвищує настрій учнів. Позитивні емоції викликають прагнення виконувати рухи енергійніше, що посилює їх вплив на організм, сприяють підвищенню працездатності, а також оздоровленню та активному відпочинку.

         Ритміка це основний вид музичної діяльності, який передає зміст музики та її характер за допомогою рухів. Основою заняття залишається музика, а різноманітні фізичні вправи, танці, сюжетно-образні рухи використовуються як засоби більш глибокого її сприйняття та розуміння .

           Урок ритміки як і урок фізичної культури складається з трьох взаємозв'язаних частин, на протязі яких в сукупності вирішуються особистісно-виховні завдання фізичного та духовного розвитку школярів. Перша частина уроку - підготовча складає фундамент фізичної, емоційної та психологічної налагодженості дітей для вирішення завдань основної частини. Для цього використовуються різні види руху (кола, біг, стрибки, танцювальні вправи, вправи вільної пластики), які співвідносяться з ритмом, темпом, характером музики та доцільно розташовуються у просторі та часі.

Основна частина уроку ритміки спрямована на виховання у школярів почуття ритму, почуття простору, почуття часу, почуття точності м'язової напруги, краси постави, краси ходи, виразності рухів на підставі виконання рухових етюдів, творчого відображення сюжету музичних казок, пісень, картин природи, своїх почуттів.

В заключній частині уроку планомірно знижується навантаження, проводяться музично-ритмічні ігри невеликої інтенсивності, виконуються вправи на увагу, вправи на релаксацію.

Вправи на релаксацію.

Вправа «Лимон»

Вправа «Зустріч поглядами»

Вправа «Снігова баба»

Вправа «Метелики»

Ритмічно музичні ігри.

Гра «Пінгвін»

Гра «Брехня»

Гра «Один зайвий»

        Ритміка є однією з найважливіших можливостей і засобом гармонійного розвитку і виховання особистості школяра. Потреба у музично-ритмічних заняттях виникає у дітей з 6-9 років, коли психофізичний апарат дитини не тільки найбільш схильний до занять такого напрямку, а й потребує їх. Поширені у дітей викривлення хребта, клишоногість, інші недоліки успішно коригуються, і потім взагалі зникають за умови систематичних занять ритмічними вправами.

        Таким чином, уроки ритміки стимулюють прагнення школярів до свого особистісного вдосконалення, підвищують активність, радісність від занять фізичними вправами під музичний супровід. Головними компонентами цих уроків є якість виконання вправ, краса та виразність, почуття ритму. Особливої уваги  заслуговують інтерес школярів до таких занять, потреба займатися самостійно.